Таким чином, запроваджений
до людського лексикону Кантом термін "світогляд" не слід розуміти
буквально, як лише систему поглядів на світ, – це споглядальне, просвітницьке
тлумачення, – а як активне самовизначення людини в світі, яка шукає шляхи від
ідеї до дії. Світогляд з цих позицій є системою принципів та знань, ідеалів і
цінностей, надій та вірувань, поглядів на сенс і мету життя, котрі визначають
діяльність індивіда, або соціального суб'єкта, й органічно входять до його
вчинків і норм мислення. За невідповідності між думкою та дією розквітає
соціальна мімікрія, конформізм, лицемірство, тобто починається глибинна криза
існуючих світоглядних цінностей. Тоді постає проблема розробки нових цінностей
і світогляду. Без цього суспільство не може функціонувати, оскільки світогляд є
формою його суспільної самосвідомості, через яку суб'єкт усвідомлює свою
соціальну сутність і оцінює свою духовно-практичну діяльність.
Світогляд – інтегральне
духовне утворення, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та
думки. У структурному плані прийнято виділяти в ньому такі підсистеми або
рівні, як світовідчуття, світосприйняття та світорозуміння. Свого часу
німецький філософ К.Ясперс присвятив спеціальне дослідження психології світоглядів,
оскільки світогляд не тільки окремих індивідів, а й соціальних груп і навіть
епох в одних випадках тяжіє до гармонійного, оптимістичного, а в інших – до
похмуро-песимістичного, стурбовано-трагедійного сприйняття буття. Емоційні та
інтелектуальні почуття й розуміння як компоненти людської суб'єктивності
по-різному представлені у різних світоглядних системах і спричинюють їхню
різноманітність. У міфології, наприклад, світовідчуття переважає над
розумінням, а в філософії – навпаки.
За способом свого існування
світогляд поділяється на груповий та індивідуальний, хоча поза особистістю та
без особистості не може існувати жодна світоглядна система. За ступенем та
чіткістю самосвідомості світогляд поділяється на життєво-практичний, тобто
здоровий глузд, та теоретичний, різновидом якого і є філософія. Здоровий глузд
закарбовується в афоризмах життєвої мудрості та у максимах духовного життя
народу, а теоретичний світогляд – у логічно впорядкованих системах, в основі
яких лежить певний категоріальний апарат і логічні процедури доведень та
обґрунтувань.
Проте будь-який світогляд,
незалежно від того, як він структурується чи класифікується, об'єднує наявність
переконання. Це – ядро та смисл світогляду як такого, оскільки саме переконання
і з'єднують думку з дією, втілюють ідею у практичну діяльність.
Немає переконань – немає й
світогляду, він або не сформувався, або девальвувався. Зречення переконань або
розчарування в них – завжди особиста трагедія, тому що переконання є ідеєю, яка
пройшла крізь серце людини, пережита і вистраждана нею.
Переконання, уявлення, ідеї,
почуття, опосередковані досвідом особистості, беруть участь у формуванні
життєвої позиції. Не може бути світогляду без ідеалу; ідеал потребує віри в
своє втілення; віра ж невіддільна від любові, людина вірить і сподівається на
те, що вона вважає святим і дорогим. Саме тому світогляд – не лише знання й
усвідомлення, це ще й життєвий процес, а саме: духовно-практичне засвоєння
світу, в якому світові дійсному, світові наявного буття протиставляється світ
належного, світ ідеалів, цілей і сподівань, трансцендентний світ жаданого
буття.
Ще раз підкреслимо, що
світогляд – не просто узагальнене уявлення про світ, а форма суспільної
самосвідомості людини, вузловими категоріями якої виступають поняття
"світ" і "людина". Через ці поняття суб'єкт світогляду
усвідомлює своє призначення у світі і формує життєві установки. Світогляд за
самою своєю суттю є універсальним, оскільки інтегрує знання і почуття у
переконання, а також практичним, оскільки орієнтує на вирішення найважливіших
проблем людського існування, виражає імперативи поведінки людини та сенс її
життя. В цьому і полягає функціональне призначення світогляду.
Світогляд –постійний
супутник людської життєдіяльності на будь-якому етапі історії суспільства.
Найбільш вивченими історичними формами його є міф та релігія.