89. РСАДПЗ: цілі, принципи, структура.

Члени організації: до складу Ради співробітництва арабських країн Перської затоки (РСАДПЗ) входить шість держав: Бахрейн, Катар, Кувейт, Королівство Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Султанат Оман.

Штаб-квартира РСАДПЗ розташована у столиці Саудівської Аравії - Ель-Ріаді.

Мета організації. Згідно зі Статутом РСАДПЗ були визначені наступні цілі діяльності організації:

· забезпечення координації, інтеграції та взаємозв'язку між державами - членами Ради у всіх життєво важливих сферах, до досягнення їх повної єдності включно;

· сприяння поглибленню взаємозв'язків та розширенню всіх галузей співробітництва у різних сферах між народами держав - членів Ради;

· розробка ідентичних систем в економічній, торгівельній, комунікаційно-інформаційній, соціальній, культурній, освітній, адміністративній, законодавчій сферах, а також у сфері митної служби і туризму;

· надання імпульсу науково-технічному прогресу у різних сферах господарства, створення центрів наукових досліджень, будівництво спільних підприємств, сприяння співробітництву у приватному секторі.

Структура організації. До керівних органів Ради належать Вища Рада, Рада міністрів та Генеральний секретаріат.

Вища Рада, до складу якої входять керівники держав-членів - має всю повноту влади у РСАДПЗ. Засідання Вищої Ради (на яких головують почергово в алфавітному порядку всі її члени) скликаються два рази на рік у кожній із країн - учасниць організації. Передбачено також скликання надзвичайних засідань Ради. Кожен член Ради має право висунути пропозицію про скликання наради у верхах, але така нарада матиме місце лише за умови підтримки ініціативи з боку щонайменше ще одного члена Ради. У 1998 р. було ухвалено рішення про проведення так званих "братерських консультативних зустрічей", час проведення яких визначається окремо.

Компетенція Вищої Ради. Вища Рада:

· визначає стратегію та основні напрямки діяльності РСАДПЗ;

· схвалює рекомендації, директивні документи та інші пропозиції, які надходять від Ради міністрів та Генерального секретаріату;

· затверджує принципи співробітництва з іншими державами та міжнародними організаціями;

· затверджує статут комітету з врегулювання конфліктних ситуацій, призначає його членів, а також висуває кандидатури генерального секретаря, його заступників та апарату секретаріату;

· розглядає інші питання щодо країн - членів Ради. ;

При Вищій Раді було створено Комітет з врегулювання конфліктних ситуацій, до завдань якого входить вирішення будь-яких суперечок, які виникають між державами - членами РСАДПЗ. На Комітет покладено завдання формування спеціального органу, який має на меті давати тлумачення Статуту РСАДПЗ.

Рада міністрів складається із міністрів закордонних справ країн — членів РСАДПЗ або їх заступників чи представників. Засідання Ради міністрів проводяться шість разів на рік. Позачергові засідання можуть бути скликані на прохання принаймні двох членів Ради. Головування здійснюється кожним міністром відповідно до алфавітного порядку терміном на шість місяців.

Компетенція Ради міністрів. До кола безпосередніх обов'язків Ради міністрів входить:

· пропонування проектів політичних рішень; розробка рекомендації та проведення досліджень, які сприяють розвитку співробітництва та координації у різних сферах між країнами – членами Ради; приймання директивних документів у розвиток запропонованих рішень та рекомендацій;

· здійснення роботи зі стимулювання, розвитку та координації дій між державами-членами у різних сферах;

· надання рекомендації відповідним міністрам для розробки проектів виважених політичних документів, які гарантуватимуть прийняття Радою співробітництва рішень, що потребують термінового виконання;

· стимулювання різноманітних аспектів співробітництва та координації між труктурами приватного сектору, розвитку співробітництва між Торговими палатами та промисловими підприємствами держав-членів Ради, пересування робочої сили між арабськимикраїнами Затоки;

· доручення тієї чи іншої сфери співробітництва одному або кільком технічним чи спеціалізованим комітетам для опрацювання та надання пропозицій з відповідних питань співробітництва;

· розгляд пропозиції, пов'язаних зі змінами внутрішнього Статуту та виступи з відповідними рекомендаціями у Вищій Раді; підготовка засідань Вищої Ради; забезпечення науково-аналітичні розробки та обгрунтування, тематики, рекомендацій, директивних документів,законоположень, які виносяться на розгляд Вищої Ради, а також підготовка порядку денного засідань Вищої Ради та її роботи;

· затвердження свого внутрішнього статуту, а також внутрішнього статуту Генерального секретаріату;

· санкціонування рішень з поточних питань, затвердження статутів, правил внутрішнього розпорядку, інструкцій, пов'язаних із адміністративними та фінансовими питаннями, які пропонуються Генеральним секретарем, а також рекомендації Вищій Раді про затвердження бюджету Генерального секретаря;

· розглядати всі інші питання, які доручає Вища Рада.

До складу Генерального секретаріату входять генеральний секретар, два його заступники (з економічних та політичних питань) та низка чиновників апарату генерального секретаря, кількість яких може змінюватися залежно від ситуації; робочі комісії та адміністрація із соціальних та кадрових питань, з проблем законодавства, фінансів та політичних питань. Генеральний секретар призначається на посаду Вищою Радою на три роки з правом подовження повноважень ще на один термін.

Компетенція Генерального секретаріату. На Генеральний секретаріат покладені наступні функції:

· підготовка відповідних аналітичних обгрунтувань, проектів співробітництва та координація комплексних планів і програм колективної діяльності держав - членів Ради співробітництва;

· підготовка доповідей про поточну діяльність Ради співробітництва; контроль за виконанням рішень і рекомендацій Вищої Ради та Ради міністрів державами - членами Ради співробітництва;

· підготовка проектів адміністративних та фінансових постанов, що відповідають характеру розвитку Ради співробітництва із врахуванням розширення її компетенції та прерогатив;

· підготовка балансових та річних звітів Ради співробітництва; підготовка питань до засідань Ради міністрів, а також порядку денного її роботи та проектів рішень;

· подання проекту пропозицій Голові Ради міністрів щодо скликання у випадку необхідності позачергового засідання Ради міністрів;

· вирішення всіх інших питань за дорученням Вищої Ради чи Ради міністрів.

У межах структури РСДДПЗ функціонує низка постійних комісій на рівні міністрів, які мають забезпечувати розвиток співробітництва у відповідних сферах (комісія з питань економічного та фінансового співробітництва; комісія соціального та економічного планування; комісія з питань спільної оборони та безпеки; військово-промислова комісія; комісія з питань нафти; комісія з промислового співробітництва: комісія з культурних та соціальних питань тощо).