56. Роль Ради Європи.

Європейська конвенція з прав людини встановлює систему контролю за дотриманням та захисту прав людини. Це здійснюється двома органами: Європейською комісією з прав людини та Європейським судом з прав людини. Кожна особа, котра вважає, що були порушені її права, які гарантуються Конвенцією, може подати скаргу після того, як вичерпано всі існуючі можливості розв'язання її справи на внутрішньодержавному рівні. Комісія вирішує, чи є скарга прийнятною; після підтвердження прийнятності скарги наступне завдання Комісії полягає у встановленні фактів. Докладаючи зусиль до встановлення фактів, Комісія в той же час намагається знайти можливі засоби врегулювання конфлікту. Якщо врегулювати справу видається неможливим, Комісія передає скаргу до Комітету Міністрів, який приймає рішення, або до Європейського суду з прав людини — у цьому випадку справа після судового розгляду не набуває розголосу.

З метою підвищення ефективності захисту прав людини на Віденській зустрічі у верхах було прийняте рішення про створення єдиного суду, який замінить існуючу систему Комісії та Суду. Для цього у 1994 р. було відкрито для підписання новий Протокол (№11) до Європейської конвенції з прав людини. Він набуває чинності після ратифікації усіма державами-членами Ради Європи.

Рамкова конвекція про захист національних меншин є результатом рішення, прийнятого під час Віденської зустрічі. Відкрита для підписання з 1 лютого 1995 р., Конвенція встановлює принципи у вигляді настановчої програми. Держави, які ратифікували Конвенцію, зобов'язані поважати ці принципи, а саме: рівність усіх перед законом, розвиток національних культур і збереження національної самобутності, релігії, мов та традицій, забезпечення доступу до засобів масової інформації, встановлення вільних та мирних транскордонних контактів із людьми, які законно проживають на території інших держав, використання мов національних меншин у вивісках, рекламних написах тощо.

Конвенція передбачає механізм упровадження таких положень, які дають право Комітету Міністрів за допомогою Комісії радників оцінювати реалізацію Конвенції. Держави, що ратифікують Конвенцію, будуть зобов'язані протягом одного року з моменту набуття нею чинності представити інформацію про прийняті законодавчі акти та заходи, які повинні надати дієвості Конвенції. Рамкова конвенція про захист національних меншин набуде чинності після того, як її ратифікують 12 держав-членів.

Додатковий Протокол до Європейської конвенції з прав людини, основні принципи якого були також визначені під час Віденської зустрічі, перебуває у стадії розробки. Цей документ гарантуватиме права окремої особи в сфері культури.

Європейська хартія місцевого самоврядування вважається "конституцією" місцевого самоврядування в Європі.

Європейська хартія про участь іноземців у громадському житті на місцевому рівні повинна заохотити держави надавати можливість іноземним резидентам отримувати реальні громадські та політичні права у місцевих громадах.

Європейська хартія регіональних мов або мов меншин спрямована на сприяння використанню регіональних мов або мов меншин у Європі.

Рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або властями — це законодавча модель, що допомагає співпрацювати у таких питаннях, як регіональний, міський та сільський розвиток, захист довкілля, розвиток інфраструктури та громадських служб, взаємна допомога у випадку стихійного лиха.

Європейська культурна конвенція об'єднує 41 державу-члена, а також Монако і Ватикан. Ще дві країни Центральної та Східної Європи приєднались до Конвенції: Білорусь та Боснія і Герцеговина. Це дозволяє їм брати участь у діяльності Ради Європи, коли йдеться про питання освіти, культури, молоді та спорту.