Учасники міжнародної валютно-фінансової конференції Об'єднаних Націй у Бреттон-Вудсі, приймаючи рішення про створення МБРР, розуміли всі труднощі повоєнного економічного відновлення. Вони розраховували, що в перехідний повоєнний період Банк як міжурядова організація сприятиме досягненню тих цілей, які не могли в той час реалізувати приватні кредитні інститути.
Цілі і
завдання
Загальні завдання, сформульовані в Статуті МБРР, такі: створення сприятливих умов для продуктивних виробничих капіталовкладень, заохочення приватних іноземних довгострокових інвестицій і регулювання їх міжнародного потоку, сприяння реконструкції й розвитку територій країн-членів, сприяння проведенню конверсії військової економіки в цивільну. Статут вказує і на конкретні форми фінансової діяльності Банку — гарантування приватних закордонних інвестицій або участь у них, надання власних кредитів на прийнятних умовах за відсутності або недостачі приватного капіталу, надання або гарантування кредитів у зв'язку з міжнародним фінансуванням іншими каналами.
У системі фінансових інститутів для забезпечення економічної стабільності повоєнного світу Банк був задуманий і як кредитна установа, і ще більшою мірою — як міст, за допомогою якого можна буде полегшити переміщення приватних капіталів. Така функція закріплена у с. 2 Статуту, де говориться, що Банк має сприяти приватним іноземним інвестиціям шляхом їх гарантування.
Але із самого початку діяльності Банку функція гаранта приватних капіталовкладень поступилася місцем активній функції кредитора, бо всі головні ринки приватного капіталу були тоді фактично паралізовані. Залишалося використати для надання позик державну підписку країн—членів Банку, насамперед США. До початку 50-х років Банк і діяв головним чином як кредитор країн Західної Європи.
Та вже з 50-х років доступ цим країнам до кредитів МБРР поступово перекривається, з цією метою дедалі більше використовуються двосторонні міжурядові угоди з США. А об'єктом діяльності МБРР стають головним чином країни Азії, Африки й Латинської Америки. Далася взнаки об'єктивна необхідність пристосування механізмів економічної допомоги до нових умов у колишній колоніальній периферії.
Свою діяльність як спеціалізована установа ООН Міжнародний банк реконструкції й розвитку розпочав у 1947 р., коли була підписана угода між ООН і Банком. Згідно із цією угодою ООН визнає, що "дії банку в наданні позик є прерогативою самого банку"; для ООН найдоцільнішим буде "утримуватися від рекомендацій відносно позик та умов їх надання". Контакти з ООН здійснюються через її секретаріат і більшою мірою — через адміністрацію технічної допомоги та ЕКОСОР. Банк також бере участь у діяльності ПРООН, підтримує контакти з іншими спеціалізованими установами ООН.
Структура
Вищим керівним органом Банку є Рада керуючих, до якої входять представники всіх країн-членів (як правило, міністри фінансів або їх заступники). Рада керуючих збирається 1 раз на рік. Вона має повноваження приймати рішення, якщо присутня більшість членів і якщо вони мають не менше за 2/3 голосів, які можуть бути подані при голосуванні.
При голосуванні, як і в МВФ, застосовується "виважена" система голосування. Кожний представник країни-члена має 250 голосів плюс один голос за кожну акцію (вартість 100 тис. дол.). Для прийняття більшості рішень досить простої більшості, в тому числі при прийомі нових членів. Жодна країна не має можливості заблокувати прийняття рішення з будь-яких питань.
Вищий орган оперативного керівництва — Рада виконавчих директорів. Усього їх 24, причому 5 призначаються державами; що мають найбільшу кількість акцій, а 19 — обираються керуючими з інших країн. Кожний член Ради представляє кілька держав-членів.
Рада керуючих обирає президента МБРР, який керує штатом службовців, відповідає за керування справами, діє відповідно до вказівок виконавчих директорів з питань, що стосуються загальної політики Банку. Президент є за посадою і головою Ради керуючих. Пост президента — ключовий у системі управління Банком. Він має дуже важливі повноваження. Банк надає позики лише в тому випадку, коли їх сума, умови надання і сплати рекомендуються президентом Раді виконавчих директорів, яка приймає остаточне рішення. Отже, президент фактично здійснює все керівництво діяльністю Банку. Всі президенти Банку були представниками США. Так є й тепер.
Адміністративний персонал також складається головним чином з представників США. Вони становлять принаймні більше половини вищого адміністративного персоналу, хоча формально серед персоналу — представники кількох десятків країн. Структура секретаріату МБРР — функціонально-регіональна. Існують відділи Європи, Африки, Далекого Сходу, Південної Азії, " Середнього Сходу, Америки, технічних операцій, консультативної служби економічного розвитку, адміністративний, юридичний. Крім того, функціонують комітет позик і спеціальний комітет аналізу підсумків економічного розвитку у світі за останні 20 років і перспектив на майбутнє.