Стосовно сутності міжнародної організації серед
спеціалістів існують два підходи: звужений та розширений. Відповідно до
першого трактування міжнародна
організація --це стабільний інститут багатосторонніх міжнародних відносин,
який створюється, щонайменше, трьома сторонами (державами) і має погоджені
учасниками цілі, компетенцію та свої постійні органи, а також інші специфічні
полІтико-організаційні норми (статут, процедура, членство, порядок прийняття
рішень).
Якщо виходити з самого визначення, а також з міжнародних юридичних норм, то належність до міжнародних організацій визначають такі критерії:
· об'єднання різнонаціональних сторін (держав, юридичних та фізичних осіб);
· погоджені, спільні, постійні цілі;
· наявність міжнародного установчого документа;
· постійні організаційні інституції;
· політико-організаційні норми;
· юридична рівність учасників;
· відповідність цілей створення та діяльності загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.
При цьому всі міжнародні організації є різними, а елементами, що відрізняють одну від одної, є: сфера діяльності, цілі, характер компетенції, організаційна структура, членство, процедурні аспекти.
Представники другого підходу твердять, що міжнародна організація — це будь-яка
група або асоціація, яка у своїй діяльності виходить за межі однієї країни І
має постійну структуру органів. Таке розширене тлумачення припускає віднесення
до міжнародних організацій транснаціональних корпорацій, так званих
«революційних груп» І навіть кримінальних угруповань.
Міжнародні міждержавні (міжурядові) організації – це об’єднання держав, створене на
основі міжн. договору для виконання певних цілей, що має систему постійно
діючих органів, володіє міжн правосуб’єктністю і створена у відповідності з МП.
Ознаки:
-- договірна
основа
-- наявність
певних цілей
-- наявність
постійної структури
-- наявність
прав і обов’язків (правосуб‘єктнвсть)
-- створена у
відповідності до МП
-- її членами є держави