24.
Експортно-імпортний потенціал України: збереження і розвиток.
Тенденції
і суперечності розвитку зовнішньої торгівлі України в 1992—1995 рр.
Україна належить до країн з
високою експортною квотою у валовому внутрішньому продукті (ВВП).
Обсяги експорту України продовжуються невпинно знижуватись. Основні причини
даної тенденції полягають у загальному
уповільненні темпів приросту обсягів експорту в світі, погіршенні ситуації на
найважливішому для України російському ринку, в тому числі, обмежувальні
заходи, що застосовувалися до українських товарів.
У спадаючій економіці підйом експорту може бути досягнутий хіба що штучними
заходами, наприклад, при девальвації національної валюти. МВФ була потрібна
стабільна гривня для дотримання інтересів зарубіжних кредиторів і одночасно -
для стимулювання імпорту в Україну. Це також суттєво вплинуло на обсяги
українського експорту.
Імпорт
Зростання імпорту було блоковане відразу у декількох
напрямах. По-перше, на державному рівні був обмежений доступ імпортерів до валюти
і різко скорочений перелік товарів так званого “критичного імпорту".
По-друге, внаслідок девальваційного
обвалу істотно впала купівельна активність населення. Уряд вирішив підтримати
національного товаровиробника і його експортний потенціал шляхом введення додаткових обмежень і бар'єрів на
шляху імпорту. Здатність українських
підприємств, задавлених податками і неплатежами, зробити і продати ці товари викликають сумніви.
Структура
українського експорту, 1999 рік
Пріоритетними галузями українського експорту є металургійна,
агропромислова, машинобудівна та металообробна, хімічна та паливно-енергетична
галузі промисловості. На їх долю припадає 75% загального обсягу експорту
України.
Експорт металу
Найбільшу частку в українському товарному експорті займає продукція чорної металургії - 37 %. Потрібно також
зазначити, що в українському металургійному експорті істотно зросла питома вага
продукції з низьким ступенем переробки. До того ж з кожним роком Україна
продовжує втрачати напрацьовані протягом багатьох років зовнішньоторговельні
зв'язки по продажу готової продукції ( зокрема трубопрокату), які навряд чи вдасться повернути.
Експорт харчових продуктів
Друге місце серед опор українського експорту займає харчова промисловість. Її доля складає 12,25% (проти 10,92%
в 1998 році). Причому виросла не тільки питома вага українського продовольчого
експорту, але і його абсолютні обсяги.
З усіх видів української
сільськогосподарської сировини найбільшою популярністю користується морожена
яловичина, пшениця, а також насіння соняшника.
Хімічний експорт
Третьою по значущості групою експортної продукції є хімічна - на неї в 1999 році припадало 10,98 % українського
експорту. Однак падає не тільки питома вага української хімії в українському
експорті, але і її абсолютні обсяги.
Структура українського імпорту, 1999 рік
Скорочення імпорту в 1999 році було шокуючим - всі закуплені поза Україною
товари, за рідким винятком, можна
віднести до категорії критичного імпорту. Особливо вражає півтораразове
скорочення ввезення машинотехнічної продукції, що свідчить про різке згортання
інвестиційної активності в Україні. Щось
подібне відбувалося і з імпортом
хімічної. Відповідно, частка хімічної продукції в сумарному імпорті товарів також впала.
Наслідки цієї надто небезпечної тенденції дадуть про себе знати вже в самий
найближчий час - поглибленням технологічного відставання і черговими втратами
зовнішніх ринків.
Зростання фізичних обсягів споживання газу цілком
співвідноситься із зростанням фізичних
обсягів експорту деяких дуже енергоємних українських товарів - металу, хімічної
продукції.
Також "нездоланним" є зростання "сірого" імпорту після декількох
років його руху по шляху легалізації. Ця обставина нарівні з недавніми заходами по лібералізації імпорту
(на зразок скасування мінімальної митної вартості деяких товарів) зробила
легальний імпорт дещо більш доступним, але зниження мита навіть до нульової
відмітки не в силах компенсувати ефект 40%-вої
девальвації.
Диверсифікація зовнішньої
торгівлі
Позитивна
динаміка торгівлі з іншими країнами світу
певною мірою компенсувала втрати на ринках СНД, що наштовхнуло наш уряд на
думку про переорієнтацію українського експорту в регіони, не порушені кризою.
Спробу компенсувати позиції, втрачені Україною в СНД, шляхом проникнення на
ринки Південно-Східної Азії, Латинської і Північної Америки, країни ЄС
диверсифікацією української зовнішньої торгівлі, що заглиблюється, назвати важко.
Ця диверсифікація є вимушеною мірою,
пов'язаною з втратою традиційних господарських зв'язків, які надалі буде важко відновлювати. Враховуючи могутню хвилю
протекціоністських заходів, що робляться в різних країнах відносно українського
експорту на нових ринках, захоплені позиції навряд чи вдасться втримати надовго - лунають все нові і нові
антидемпінгові процеси.
Законодавство
Нестабільне законодавство відносно прав власності і прав по оперативному управлінню підприємствами, не дозволяє
хімічним і металургійним комбінатам сформувати зарубіжні трейдерські структури, як і маркетингову
політику як таку.
Україна і без того має один з самих жорстких режимів валютного контролю.
У доповненню до цього вітчизняні власті примушують експортерів в течії 90 днів
(для порівняння в Росії - 150) повертати в країну експортну виручку або
імпортну складову бартерного контракту. А в цей час конкуренти пропонують своїм зарубіжним партнерам
відстрочку платежу або інший стимул до
купівлі свого товару.
Конкуренція на зовнішніх ринках має на увазі не тільки змагання між рівнями
технології або кваліфікації робочої сили, але, передусім, між мірами податкового тягаря. Умови повернення
ПДВ вже давно служать прихованому -кредитуванню бюджету за рахунок уповільнення обороту коштів
експортерів.
Енергоносії
На
вартість української продукції, безумовно, впливає висока ціна імпортованих енергоносіїв
та їхнє нераціональне використання. Занадто енергомістка структура
промисловості України,
Поліпшення платіжних розрахунків
Зауважимо, що період становлення
банківської системи України затягнувся. У практиці зовнішньої торгівлі
українських підприємств дуже слабко використовуються
сучасні форми сплати, зокрема, акредитиви.
Навіть польські банки, які присутні на ринку
України, ще не уклали відповідних угод з українськими банками.
Доступ до ринків індустріальних
країн
Ще однією проблемою зовнішньої
торгівлі України є доступ до ринків провідних індустріальних країн - учасниць Організації економічної співпраці
та розвитку (ОЕСР). Зараз це
питання не є аж надто актуальним,
проте воно постане в майбутньому при розв'язанні проблеми постачання енергоресурсів. Хоча вже
сьогодні можна навести приклади, коли
українські виробники науковомісткої
продукції відчувають чимало труднощів при виході на західні ринки.